Годована Т.Л.
вчитель- методист,
вчитель початкових класів КЗШ № 121
ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО
МИСЛЕННЯ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
У статті обґрунтовано актуальність проблеми формування
економічного мислення молодших школярів, визначено сутність понять «економічне
мислення» і «економічна культура», висвітлено зміст, завдання та принципи
економічного виховання, сутність економічного мислення, його структуру,
характеристики, значення і роль у розвитку особистості молодшого школяра.
Ключові слова: економічне мислення, економічна культура, культура економічного мислення,
критерії сформованості економічної
культури.
В умовах
кардинальних змін у соціально-політичному та економічному житті України виникла
гостра необхідність реформування світогляду людей, орієнтирів та критеріїв
оцінки життя і подальшого його забезпечення. Цілком природно, що без стійкого
переконання саме у самостійному забезпеченні свого кращого, більш
цивілізованого буття, без особистої відповідальності кожного члена суспільства
за долю незалежної, суверенної України, а, значить, і свою, швидких, бажаних
позитивних змін у нас не відбудеться.
Час вимагає
значних змін у всіх сферах суспільства, в тому числі — економічній і
виховній. Потребує нових підходів формування у дітей життєво-прагматичного,
економічного мислення, усвідомлення нею закономірностей новітнього розвитку,
розбудови українського суспільства.
Однією з
основних ланок цього процесу є початкова школа, де здійснюється формування в
учнів готовності до самостійної цивілізованої, узаконеної економічно-підприємницької
діяльності, власного мислення і висновків, пошук шляхів життєзабезпечення
суспільства, своїх родин, сімей. Це вимагає суттєвого удосконалення змісту
навчального процесу, створення незвичайних педагогічних умов для економічного
виховання школярів, в період запровадження ринкових відносин. Абсолютно
зрозуміло, що це непроста справа і потребує неабияких наукових обґрунтувань,
практичних навиків, пропозицій, які з успіхом, зацікавленням сприйняли б учні.
Економічне
виховання покликане вирішувати такі завдання [1,
с.21]:
■
ознайомлення молоді із законами ринкової економіки,
шляхами підвищення її ефективності, вдосконалення виробничих відносин; системою
і методами управління виробництвом;
■
формування здатності до економічного мислення, вміння оволодівати
новими методами і прийомами праці;
■
виховання почуття і рис ефективного господаря;
■
розвиток здорових матеріальних потреб, умінь
розпоряджатися грошима.
У
сфері особистого життя економічна діяльність передбачає;
■
планування та організацію особистого бюджету, доходів та
витрат сім'ї;
■
економічно обґрунтоване оцінювання товарів, які купуються
для особистих потреб, їх раціональне використання;
■ раціональне ставлення до свого здоров'я,
режиму і способу житія.
У процесі
економічного виховання важливо формувати у школярів здорові матеріальні
потреби. Однак при цьому вони мають гармонійно поєднуватися з духовними.
Економічна
культура особистості означає гармонійне поєднання у ній фізичних, розумових,
організаторських здібностей, високий рівень освіти і кваліфікації, потреби у
вільній, творчій праці, поліпшення її умов, зростання матеріальних і духовних
потреб.
Окрім того,
кожен громадянин як морально вихована людина повинен:
■
бережливо і по-господарському ставитися до природи,
активно протидіяти негативним явищам у цій галузі діяльності людини;
■
дбайливо ставитися до народного надбання;
■
активно вивчати і осмислювати економічну політику нашої
держави [3, с.45].
"Державним
стандартом загальної середньої освіти. Економіка" запропоновано
чотирирівневий підхід, що передбачає послідовність і безперервність економічної
освіти та виховання школярів. Наступність виявляється в лінійно-циклічній
структурі курсів:
■ нульовий рівень— І—4 класи;
■
перший рівень — 4—7 класи;
■
другий рівень — 8—9 класи;
■
третій рівень— 10—1 1 класи.
Нульовий
рівень вивчення економіки розрахований на початкову школу. Діти отримують
початкові уявлення про навколишнє економічне середовище. Формуються первинна
економічна культура та грамотність. У цьому віці передбачено:
■
вивчення основних економічних понять, з якими діти
стикаються у повсякденному житті;
■
навчання дітей умінню робити вибір та оцінювати його
наслідки для себе і для своєї родини, друзів;
■
формування почуття відповідальності за прийняті рішення [6, с.45].
На
цьому етапі вивчення економіки може здійснюватися на окремих уроках та
інтегровано.
Підходячи до
проблеми формування економічного мислення з педагогічних позицій, ми певним
чином змінюємо погляд на мислення, як на предмет психології й визначаємо його
як внутрішню якість особистості, яка зумовлює її здатність осмислювати й
засвоювати економічні знання, здобуті в результаті опосередкованого,
узагальненого й адекватного відбиття дійсності, реалізувати у практичній
діяльності. Ознака "економічне" надає терміну мислення своєрідного
забарвлення, яке не тільки підкреслює його зміст, а й виражає стиль мислення,
його спрямованість. Розвиток економічного мислення учнів передбачає не тільки
застосування загальних норм правильного мислення до даного змістовного
матеріалу, а й певну орієнтацію в осмисленні соціально-економічної дійсності,
яка виникає на основі усвідомлення теоретичного змісту економічних явищ і
реалізується в процесі практичної діяльності [5, с.19].
Об'єктом
економічного мислення є економічне життя, економічні відносини, вся господарська
практика в цілому. Причому суть економічних відносин виражає не лише виробничий
процес, а й проблеми власності, розподілу, обліку і споживання. Тому дитина,
яка ще не включилася у виробничі відносини, вже має певний рівень економічного
мислення. Джерелом його формування є відносини споживання, економічна інформація,
практична діяльність [2, с.22].
Суб'єктом
економічного мислення є особистість. Таким чином, відштовхуючись від
викладеного ми вважаємо, що основні риси економічного мислення такі: науковість,
гнучкість, реалістичність, конструктивність, масштабність, орієнтація на
досягнення високої ефективності, врахування вимог соціального характеру,
оптимізм.
Провідна
роль у здійсненні економічного виховання дітей належить сім'ї. Основне завдання
сімейного економічного виховання — підготувати дитину до життя в існуючих
соціальних умовах.
Першому
етапу позасімейного економічного виховання та освіти дітей відповідає рівень
початкової школи. Діти здатні усвідомлювати економічні поняття і категорії, що
співвідносять їх з відповідними економічними і життєвими ситуаціями.
Повсякденне життя сприяє формуванню власного досвіду дітей, пов'язаного з
економікою.
Молодший
школяр вчиться користуватися грошима, співвідносити свої потреби з можливостями
їх задоволення. Одночасне включення економічних знань до програм більшості
шкільних курсів сприятиме поглибленню процесу пізнання і підготовки учнів до
життя і праці в умовах ринкової економіки. Назріла необхідність поруч з
економічною освітою через предмет на рівні початкового навчання розробити і
впровадити спеціальний економічний курс.
Мета економічного виховання у практиці роботи вчителів початкової школи -
виховати самостійну, діяльну людину, наділену якостями ініціативного
працівника, розумного господаря, достойного громадянина. Тому економічні знання
передові учителі використовують майже в усіх предметах шкільного курсу.
У період
переходу від ігрової діяльності в дитсадку до навчальної в школі словник дітей
поповнюється активною лексикою, збагачуючись не тільки кількісно, а й якісно.
Та припинити ігрову діяльність у початкових класах неможливо, бо в ній не лише
розвивається пізнавальний інтерес до навчання, а й ефективне усне мовлення, яке
є основою розвитку особистості молодшого школяра в цілому. Тому, на нашу думку,
в економічному вихованні молодших школярів є найбільш ефективними дидактичні
ігри економічного змісту [6, с.28].
Від
найпростіших ігор, які проводяться, як правило, в 1 - 3 класах на уроках мови,
доречно поступово переходити до більш серйозних у 4 класі. Ігри повинні бути
спрямовані на розширення обсягу словникового запасу учнів тією лексикою, яка
входить у наше життя повсякденно, яку чують діти постійно в колі сім'ї, по
радіо, телебаченню, читають у пресі. Зокрема, дітей постійно оточує сучасна
економічна термінологія, без знання якої вони не зможуть стати повноцінними
учасниками суспільно-політичного життя в Україні і світі.
На уроках
української мови завжди можна відвести по декілька хвилин для роботи над
значенням цих лексем. Доречно навчити учнів використовувати таку лексику
прикладами до правил, вживати її в усному мовленні, а також для написання
творів на відповідну тематику.
У цьому разі
цікавими й корисними для розширення активного словника молодших школярів будуть
вправи словотворчі, з багатозначними словами, синонімами, антонімами,
етимологічним аналізом, тлумаченням лексичного значення за словником.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Дрозденко Л.І. Виховання економічної культури // Палітра
педагога. –
1997. - № 4. - С. 20-23.
2.
Дудик В.С Вчити нового економічного мислення // Рад.
школа.- 1989.-
№ 5. – С. 21-23.
3. Єременко Л.В. Економічне
виховання учнів // Поч. школа. - 1986. - № 8.-
С. 44-47.
4. Загривий В. Економічне
виховання школярів // Рід. школа. - 1999. - № 9. -
С. 34-35.
5. Левчук З.К. Воспитание у детей элементов экономической культуры //
Нач. школа. -1990. -№5.-С. 19-21.
6. Солдатова Л. Дидактичні
ігри з використанням економічної термінології
// Поч. школа. - 2000. - № 6. - С 27-28.
| 
